ЯМПІЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА
ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ ТУТИЗМУ ТА РЕЛІГІЇ ЯМПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
АРХЕОЛОГІЧНІ ВІДКРИТТЯ ЯМПІЛЬЩИНИ: СКЕЛЬНО-ПЕЧЕРНІ ПАМ’ЯТКИ КРІЗЬ ВІКИ
ПІДВОДИМО ПІДСУМКИ
Протягом двох тижнів на території Ямпільської громади працювала археологічна експедиція, яка досліджувала об’єкти культурної спадщини у селах Оксанівка та Слобода-Підлісівська.
Метою фахівців було поглиблене вивчення оборонного скельного монастиря XI–XVII століть, а також пам’ятки історії доби Трипілля під назвою «Пічурка».
Експедицію організували під керівництвом старшого наукового співробітника ДП «Науково-дослідний центр “Охоронна археологічна служба України”» Павла Нечитайла. Дослідження отримали підтримку з боку Ямпільської міської ради та Державної прикордонної служби України.
Результати презентували громаді
Після завершення запланованих робіт у Ямпільській міській раді відбулася зустріч із громадою, під час якої Павло Нечитайло презентував результати досліджень експедиційної групи. Захід зібрав зацікавлених мешканців, представників влади та місцевих активістів. Редакція «ЯВ» підготувала короткий виклад ключових тез, озвучених під час презентації.
«Вдячний громаді за розуміння важливості археології»
— Хочу подякувати Ямпільській міській раді, особисто міському голові Сергію Гаджуку, старостатам громади, які нас гостинно приймали, а також Державній прикордонній службі — за енергію і зусилля, що сприяли проведенню експедиції. Вдячний вам за розуміння того, наскільки важливими є подібні дослідження. Адже історико-культурні пам’ятки, особливо в умовах війни, набувають стратегічного значення. Вони входять до національної системи безпеки, — наголосив Павло Нечитайло.
Науковець також звернув увагу на випадки мародерства та варварського ставлення до культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях. Зокрема в Криму та на Півдні України росія вивозить музейні цінності, проводить незаконні розкопки.
— Приємно відзначити й силу духу громади, зокрема Бушанського старостату, яка виступила проти знищення історичних земель через розробку кар’єру. Ямпільщина сьогодні — це один із найбільш збережених регіонів України за кількістю скельно-печерних пам’яток. Можу сказати, що регіон цілком може конкурувати з Кримом. Унікальність збережених об’єктів вражає. Хіба що Болгарія нас випереджає — завдяки зображенням, які збереглися у печерах, — поділився враженнями дослідник.
Продовження давніх досліджень
За словами Павла Нечитайла, дослідження в селах Оксанівка та Слобода-Підлісівська є логічним продовженням робіт, розпочатих ще у 2003, 2013 та 2014 роках.
— Комплекс у селі Оксанівка — один із моїх найулюбленіших у Середньому Подністров’ї. Він поєднує у собі величезну історичну цінність, візуальну привабливість і добру збереженість, — зазначив археолог.
ДВОТИЖНЕВИЙ ВИЇЗД: ЩО БУЛО ЗНАЙДЕНО?
В Оксанівці археологічна експедиція мала на меті продовжити дослідження, розпочаті ще у 2003 та 2013 роках. Зібрані матеріали згодом можуть стати основою для масштабної наукової праці, книги або фотоальбому. Основними завданнями експедиції були: археологічне вивчення приміщень комплексу на схилі, складання планів окремих об’єктів, моніторинг їхнього стану, а також фотофіксація наскельних зображень у важкодоступних місцях, які не вдалося зафіксувати під час попередніх виїздів.
Культурний шар на схилах і нові відкриття
Особливу зацікавленість у дослідників викликали схили поблизу печер. Під час активного життя на схилах формується культурний шар, де зосереджується археологічний матеріал.
У Слободі-Підлісівській, яка стала новою археологічною пам’яткою у 2025 році, дослідження почалися завдяки ініціативі самої громади. У результаті було проведено фотофіксацію наскельних зображень, шурфування схилів, складено плани та описи об’єктів. Буде виготовлено повноцінну облікову документацію, що закріпить статус цієї пам’ятки, як об’єкта археології.
Комплекси в Оксанівці: унікальні знахідки
Павло Нечитайло розповів про два скельно-печерні комплекси в Оксанівці та про знахідки на їхніх схилах. Зокрема, біля об’єкта №8 комплексу №1 було виявлено підрубану скелю — явище рідкісне для регіону Дністра.
— Тринадцять років тому ми лише припускали, чому скелі підрубані на висоту 3–4 метрів. Сьогодні можемо впевнено сказати: це робилося для зміцнення конструкцій. Вапнякова скеля є рухомою, а кування надає їй стійкості. І справді — вона добре збереглася, — розповідає археолог.
У приміщенні №5 у 2003 році археологи виявили залишки печі. Із конструкції було вилучено шматок дерева, який, за результатами аналізу Краківської лабораторії, датовано другою половиною XVII століття.
Вибухівка замість артефактів
— Ми прагнули знайти більш ранні етапи існування комплексу, тому заклали розкоп №1. Але він виявився порожнім: жодного матеріалу не було знайдено. Натомість увесь схил був усіяний уламками бомб, снарядів та мін часів Другої світової війни, — зазначив дослідник.
Та все ж експедицію чекав успіх. На одному з інших схилів знайшли фрагменти куль XVII століття з литниками. Кулі були розплющені об скелю, що свідчить про обстріл з іншого берега Дністра — ймовірно, у бік ченців, які мешкали в печерах.
Наскельні зображення: історія в символах
Особливо цікавими виявилися наскельні малюнки: хрест у формі квітки, жіноча фігура у фартусі з повітряною кулею над головою, в якій вгадується страхітлива голова. На одному зі схилів було знайдено і гак для навішування дверних петель XVII–XVIII століть. Це — ще одне підтвердження того, що в печерах колись були дерев’яні двері.
Втрати і втручання
Більшість закладених шурфів не дали результатів: круті прямовисні схили над печерами змивалися дощами, знищуючи культурні шари. На плато під печерами знайшли лише радянські копійки — свідчення змін у 1970–1980-х роках, коли під час посадки кримської сосни схили перепланували, знищивши цінний археологічний шар.
Дослідили й зображення, нанесені чорним пігментом: вершник на коні зі списами, хрести — малюнки різних епох. Один із них — півтораметровий.
— Але, як завжди, нашу спадщину псують росіяни. Поверх цих унікальних зображень вишкрябано підпис від 1 січня 1928 року — прикордонник із Оренбурзької губернії. Якщо місцеві селяни обережно залишали підписи осторонь, то росіянин нашкрябав прямо по малюнках. Ще в 1920-х вони нищили нашу культуру, — підсумував Павло Нечитайло.
ЩО ПО СЛОБОДІ-ПІДЛІСІВСЬКІЙ?
У селі Слобода-Підлісівська дослідники працювали у двох печерах, одна з яких — природного походження, завдовжки понад 10 метрів. Археологи розчистили близько 40 см сміттєвого наносу та дослідили зображення вершників, які стоять на конях, не сидячи, що є унікальним для подібних пам’яток. Візуально видно, що ці малюнки належать одній руці й, імовірно, є старішими, ніж у Оксанівці.
Археологи були надзвичайно раді зафіксувати зображення, виконані чорним пігментом, адже через вологість, обмерзання та осипання стін печери ці унікальні елементи поступово руйнуються природним шляхом.
Після розчищення підлоги перед входом до печери вдалося виявити артефакти, які свідчать про життєдіяльність пастухів. Окрім цього, знайдено зображення ангела у незвичній формі — ймовірно, сюжетну сцену, виконану печерними ченцями. Подібні ангели зустрічаються і в Болгарії, що дає можливість провести цікаві паралелі.
Неочікуваний сюрприз і нові гіпотези
Під великою печерою експедицію чекав сюрприз — вуглинки та фрагменти кераміки, які дали змогу датувати комплекс. Зокрема, фрагменти виготовлені на повільнообертовому гончарному крузі з домішками слюди та залишків вигорілої рослинності. Це вказує на період пізнього середньовіччя — друга половина XIII — перша половина XV століття.
Місцеві мешканці також показали дослідникам малу стінку — приміщення з гарною нішою, яке, ймовірно, було чернечою келією та пов’язане з попередніми двома печерами.
ЩО СКАЗАЛИ ДОСЛІДНИКИ?
На території Ямпільської громади зосереджені унікальні скельно-печерні пам’ятки. Їхня особливість — велика кількість наскельних зображень і добре збережені приміщення, які датуються XIII–XV, XVII століттями. Ці пам’ятки вигідно відрізняються від подібних об’єктів вище за течією Дністра і є справжньою окрасою регіону як об’єкти історії, археології, природи та культури. Їхня символіка, візуальні знаки, історичний контекст і потенціал мають бути включені в туристичну стратегію розвитку Ямпільщини. Саме це — те, що може відрізнити регіон серед інших скельних локацій України. Ямпільщина має всі шанси стати центром культурного туризму. Спільними зусиллями громади, науковців і влади зберегти та популяризувати ці об’єкти — справа честі та відповідальності перед майбутніми поколіннями.
Фото "ЯВ" та з сайту Павла Нечитайла.
ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ, ТУРИЗМУ ТА РЕЛІГІЇ ЯМПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ЯМПІЛЬСЬКИЙ МУЗЕЙ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
НОВІ ВІДКРИТТЯ В СЛОБОДІ ПІДЛІСІВСЬКІЙ
Робота членів спелео- археологічної експедиції в Слободі Підлісівській під керівництвом кандидата історичних- наук Павла Нечитайла підходить до завершення.
Шість днів напруженої роботи відкрили багато нових сторінок із життя знаменитої "Пічурки ". Про неї вперше згадують відомі краєзнавці Йосип Сіцінський та Віктор Гольдман в Археологічній карті 1901 року. Після передбачуваних та "неочікуваних" відкриттів членів нкспедиції -
визнаємо, що майже нічого не знаємо про історичний та культурний скарб нашої громади.
В пам'яті місцевих жителів збереглись згадки про життя ченця- самітника на початку 20 століття, про сховок в період першої та другої світових воєн, притулок для растухів та овець, але це тільки маленька вершина айсберга, , а вся історія Печерного комплексу сягає глибини віків.
Павло Олександрович Нечитайло розповів про плани та унікальні знахідки нкспедиції:
" Було досліджено дві печери, які згадуються в працях В.Гульдмана та Ю.Сіцінського початку ХХ століття. Вони описували дві печери. Одна, яка використовується пастухами для ночівлі з вирубаними лавами вздовж стін та глибоку печеру, куди заганяли овець.
Метою робіт було скласти плани та описи печер; виявити і зафіксувати наскельні зображення та знайти археологічний матеріал пов'язаний з їх використанням.
Біля входу в печеру з лавами було виявлено фрагменти керамічного посуду ХІХ століття, який відноситься до останнього періоду використання печер пастухами. Всередині цієї печери було виявлено серію зображень які складаються з хрестів та хрестоподібних символів, сіток, вершників, людей і фігури ангела. Ці зображення ,очевидно, відносяться до більш раннього періоду існування печер, коли вона слугувала житлом для середньовічних ченців.
Очевидно саме вони придали печері прямокутну форму та вирубали лави- лежанки. По поверхні давньої рубки і були нанесені давні зображення. Серія давніх зображень була також виявлена на східній стіні більшої печери. Східна сторона сакральна в християнстві. Церкви орієнтовані вівтарем на схід. Зі сходу очікують прихід Спасителя. Тут на східній стіні була виявлена культова ніша. Очевидно у меншій печері ченці жили, а у більшій молилися.
Судячи зі знахідки фрагменту кераміки в яру, який походить з довгої печери, період чернечого осідку у печерах Слободи Підлісівської відносяться до другої половини ХІІІ-першої половини XV століття."
Павло Олександрович визнає, що роботи ще не закінчено. Цілком можливо, що в майбутньому ми зможемо значно більше взнати про нашу пам'ятку - частину історії та культури українського народу.
Для Ямпільської громади ці відкриття дуже важливі, адже це не тільки збереження культурної спадщини попередніх поколінь, а й запорука розвитку сільського, зеленого туризму , розвитку Слободи Підлісівської. ⚘️
Дякуємо нашим захисникам за мирне небо над нашим краєм та можливість жити та працювати для рідної землі та України!
ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ, ТУРИЗМУ ТА РЕЛІГІЇ ЯМПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ЯМПІЛЬСЬКИЙ МУЗЕЙ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
ЦІКАВО ЗАЗИРНУТИ В ГЛИБИНУ ВІКІВ!
Завжди, коли проходимо берегом Дністра та милуємось Оксанівським каньйоном , зачудовано вдивляємось у високі, недосяжні для нас печери.
Так би хотілось знати і бачити самому, що там, які люди жили, що залишили по собі.
Вчора, в останній день роботи в Оксанівці, члени археологічної експедиції зуміли обстежити майже недоступну, незайману печеру n.14.
Зі слів керівника експедиції Павла Олександровича Нечитайла:
"Це найвища печера в комплексі №2. Сучасна висота від рівня схилу - 12 м. Має трапецієподібний ганок. Вперше досліджувалась Богданом Рідушем у 2003 році. Під час цьогорічних досліджень було зроблено фотофіксацію зображень а також проведено зачистку підлоги. В наносах підлоги було виявлено рештки конструкцвій глинобитної печі та фрагменти горщиків другої половини XVII століття. Серед зображень особливо цікавими є хрест з додатковими перекладинами у вигляді квітки, зображення чоловічих фігур, сіток та ідентифікаційного знаку, що нагадує тамгу. Через важкодоступність приміщення давні зображення добре вцілілли і не спотворені сучасними написами".
Члени експедиції задоволені результатами роботи по дослідженню Оксанівських печер. Ними:
- підтверджено верхню межу існування скельного монастиря - 17 століття;
- зроблено схеми та плани всіх скельних приміщеннь;
- зафіксовано всі унікальні наскельні малюнки, визнані єдиними в Подністер'ї ;
- готуються матеріали для видання альбому зображень Оксанівських печер . ⚘️
ДАЛІ - ОБСТЕЖЕННЯ ПЕЧЕР В СЛОБОДІ ПІДЛІСІВСЬКІЙ.
Слобода Підлісівська зустріла шанованих гостей тепло та привітно. Староста села Аліса Берневега швидко всіх поселила в добротний хатинці, де відчувався дух гарних українських господарів. Старовинні домотканні килими, доріжки, вишиті яскравими квітами подушки, софка, світлини в рамках з вишитими рушниками! Поруч, гарно прибрана, розмальована власноруч садиба чарівної, привітної та посміхненої пані Люби, яка готуватиме їжу для членів експедиції та налагоджуватиме їх побут ⚘️
Після щирого знайомства - дорога до Печер та жвава розмова про історичне минуле села, перспективи його розвитку. Для Слободи Підлісівської - це дуже важливо, адже тут є всі можливості для розвитку сільського, зеленого туризму. Тільки пам'яток археології на території старостинського округу біля 30. Місцеві краєзнавці планують створити сільську хату- музей історії села, є задуми по відкриттю Зелених садиб, приваблюють старовинні млини, тут особлива сільська , українсько - молдавська кухня.. Манить відвідувачів та гостей села особлива, незаймана, природа із самим чистим повітрям, червонокнижними каітами і травами, джерельною водицею ⚘️
Це все в планах! А завтра експедиція розпочне свою роботу і ми очікуємо нових, цікавих відкриттів , що сприятимуть збереженню нашої історичної пам'яті та національної ідентичності.
Щиро дякуємо нашим захисникам за можливість жити під мирним небом та працювати для рідної землі та України!
Бережімо нашу культурну спадщину!
Без минулого немає майбутнього!
До Перемоги разом!
ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ, ТУРИЗМУ ТА РЕЛІГІЇ ЯМПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ЯМПІЛЬСЬКИЙ МУЗЕЙ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
РОБОТА ЕКСПЕДИЦІЇ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ!
27 березня.2025 року. Четвертий день творчої та напруженої роботи експедиції по дослідженню печер Оксанівського оборонного скельного монастиря. Сьогодні планувався спуск на мотузках до окремих печер, що знаходяться на висоті 15- 20 метрів. Однак, вранішній дощик змінив попередні плани і спуск на мотузках перенесли на погожий, сонячний день!
Від Печерної церкви перейшли до печери n.14. Почали робити під нею розкоп, щоб дійти до ""материка" та дослідити наявний "культурний шар".
Культурний шар - це залишки життєдіяльності людини. По них можна визначити період, заняття людей, що населяли Печери, їх спосіб та умови життя.
Наші археологи біля Печерної церкви та комплексу печер першого ярусу взагалі не знайшли жодного "культурного шару". Таке враження, ніби тут не було ніякого життя! Чисто сакральне місце для аскетизму , молитов, проведення ритуалів!
Керівник експедиції Павло Нечитайло сам "шокований" таким відкриттям .Воно не вписується в життя та турботи захисників "оборонного монастиря:, а більше підходить до способу життя легендарних Рахманів.
Пан Павло поділився враженнями вчорашнього обстеження недоступної , закритої для відвідувачів печери n10. Там були знайдені дуже давні, вцілілі зображення хрестів особливої форми, різноманітних "сіток," навіть незвичної квітки та жінки. " Сітка," це перше, що зображають люди в замкнутому просторі. Вони часто зустрічаються в різних скельних приміщеннях! Пан Павло вважає, що ченці, які вели аскетичний спосіб життя, могли вибити на скелі обриси жінки, як вічний образ спокуси, саме тому вона має такий непривабливий вигляд. Втім, це поле для роздумів та інтерпретацій. В майбутньому , щоб оглянути дані зображення, до цієї печери можна буде зробити доступ.
Запитую шановного Павла Олександровича:
- Чому ці печери видовбані на висоті 10-20 метрів над рівнем землі? Як ченці епохи середньовіччя підіймалися на таку висоту?
- Думаю, що підіймалися за допомогою мотузок. Ця робота могла тривати роками і була елементом послуху, аскези, життєвого подвигу Швидше всього цим займались православні ченці, а під впливом часу пам'ять про них поєдналася з легендами про Рахманів.
Особливу увагу пан Павло приділив наскельних зображенням.
- На всьому Прдністер'ї тільки в Оксанівці збереглися наскельні малюнки, яким більше тисячі років. Це наше минуле, яке має багатовікову історію. Їх потрібно доглянути та з берегти для наступних поколінь.
За ці дні археологи зробили світлини сотень малюнків, зображень, які планують видати гарним альбомом, щоб історія Оксанівських печер була відома всьому світу!
Роботи продовжуються! Все заради нашої історії, пам'яті, збереження культурної спадщини! Все для України та її майбутнього!
Щиро дякуємо нашим захисникам за мирне небо над нашим краєм, за можливість жити та працювати для рідної землі та України! Нехай береже Всевишній кожного нашого Воїна, поверне до рідного дому живим та неушкодженим!
Наша сила в єдності та сторичній пам'яті!
Бережімо нашу культурну спадщину!
ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ, ТУРИЗМУ ТА РЕЛІГІЇ ЯМПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ЯМПІЛЬСЬКИЙ МУЗЕЙ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
МАЄМО ЗНАТИ І БЕРЕГТИ НАШУ ІСТОРІЮ!
Сьогодні, коли ворог безщадно посягає на нашу історію та запекло нищить надбання попередніх поколінь, надзвичайно важливо зберегти нашу культурну спадщину!
Непросто в такий важкий час одночасно виборювати волю та незалежність країни і вивчати витоки нашої ідентичності.
З метою поглибленого вивчення пам'ятки культурної спадщини місцевого значення Оборонного скельного монастиря 11-17 століття в селі Оксанівці та пам'ятки історії трипільської доби в селі Слободі Підлісівській до нас споряджено археологічну експедицію під керівництвом головного спеціаліста державної археологічнії служби України кандидата історичних наук Павла Нечитайла!
В складі експедиції доктор історичних наук, професор, старший науковий співробітник відділу історії та археографії НАН ім. М.Грушевського Олег Євгенович Мальченко; спелеолог, скалелаз Андрій Белінський, Юрій Мак, студенти університету Кам'янець- Подільського педагогічного університету. ⚘️
Важливо, що завдання експедиції співпадають з одним із пріоритетів діяльності відділу культури по охороні та вивченню пам'яток культурної спадщини.
Вчора члени експедиції приступили до роботи. Одним із завдань по дослідженню Оксанівських печер є визначення дати заснування Оборонного скельного монастиря. Верхню межу було визначено ще під час досліджень 2013 року, коли в невеличкій розщелині скелі було знайдено пічку, вимащену з середини вогнетривкою глиною в якій збереглась дерев'яна перекладина, яку відправили на радіологічний аналіз у м. Краків. Там її датували серединою 17 століття! Це і є верхня дата. Нижню - потрібно ще визначати!
Вчора члени експедиції розчищали простір між двома високими, стрімкими, до 6 метрів , скелями . Одна із стін старанно оброблена топориками, сокирами чи іншими знаряддями праці. В ході робіт відкрили в ній пази(ніші) для можливих засувів чи воріт. Призначення даного приміщення поки що не визначене, однак, припущення, що тесали скелі надзвичайно високі( великі) люди може мати місце.
В Слободі Підлісівській члени експедиції намагатимуться визначити походження, призначення, використання місцевої пам'ятки періоду трипільської доби - "Пічурці", дати їй історичну та культурологічну оцінку, підготувати необхідний пакет документів для надання відповідного статусу.
P.S.
Біля Печерної церкви в Оксанівці дуже багато різноманітних "хрестиків" - прямих, "з гульочками" на кінчиках.. Мандрівники часто запитують про їх походження та період створення. Пан Павло Нечитайло дав пояснення їх походженню. Це - ІЗІХАСТРИ, складова частина філософської течії середньовічного чернецтва .(Відео додається) ⚘️
По завершенні робіт в Ямпільському музеї образотворчого мистецтва відбудеться зустріч з членами експедиції, підведення підсумків та визначенння завдань на майбутнє.
Щиро дякуємо та низько кланяємось нашим захисникам за можливість жити під мирним небом та вільно працювати для рідної землі та України!
Бережімо нашу історію та культурні надбання попередніх поколінь!!!
Наша сила в єдності та історичній пам'яті!
ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ, ТУРИЗМУ ТА РЕЛІГІЇ ЯМПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ЯМПІЛЬСЬКИЙ МУЗЕЙ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
ТКАЦТВО ЗАЧАРОВУЄ!
Один із двох , подарованих нам сучасних, настільних, чотирьохремізних, ткацьких верстатів, працює в музеї образотворчого мистецтва, другий - передано майстриням майбутнього Центру художніх промислів села.Клембівки.
Професійно та злагоджено провели сьогодні для них навчання по складанню нового верстата, натягуванню основи, читанню схем - директор Ямпільського музею образотворчого мистецтва Віта Сандул та науковий співробітник музею Наталя Васюкова.⚘️
З великим бажанням та натхненням навчались, переймали досвід у більш досвідчених майстринь клембівчанки Валентина Янович, Альона Царюк, Ольга Ордатій, Галина Гаджук, Наталя Милимко.
Багато з них раніше тільки спостерігали , як ткали їх мами та бабусі. Старші, можливо, колись пробували ткати і самі. Але це було давно, багато що забулося.
З часу налаштування старовинних верстатах у майбутньому Центрі художніх промислів Валентина Янович, Альона Царюк разом із Галиною Гаджук вже почали відтворювати це давнє, таке поширене в минулому, але забуте ремесло, ткати свої перші вироби.⚘️
Якщо робота на старовинних станках сельчанам більш знайома, то сучасні станочки із 4-ма, 6- ма і більше ремізками для них є новинкою..
До роботи задіяли два робочі верстати- старовинний і сучасний, педалевий та важільний, двох та чотирьохрнмізний.
Робота кипіла- вчились заправляти основу, зрізали готову доріжку , вивчали схеми, намотували клубочки ниток. Всіма керувало бажання оволодіти новими знаннями, набути досвід, навчитись ткати більш сучасні вироби.
Майстер клас пройшов успішно!
Відтепер клембівські майстрині вже вміють самостійно снувати основу, заправляти верстат та підготовляти його до роботи! Навчились ткати, зросла їх майстерність та уміння.
Формується дружній, прфесійний колектив майбутнього Центру, люди повірили у власні сили, силу єднання! Краще розуміють та бачать майбутнє Центру в розвитку села, збереженні культурної спадщини!
Низько кланяємось нашим захисникам за можливість жити та працювати під мирним небом України!
Нехай береже Всевишній кожного нашого Воїна! Поверне додому живим та неушкодженим!
В єдності наша сила!
До Перемоги разом!
ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ, ТУРИЗМУ ТА РЕЛІГІЇ ЯМПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ЯМПІЛЬСЬКИЙ МУЗЕЙ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
ГО"ТУРИСТИЧНА ЯМПІЛЬЩИНА "
З кожним роком розуміємо все більше, що збереження історії, культурної спадщини, звичаїв та традицій народу - - є запорукою Перемоги у боротьбі за волю та незалежність України!
Це накладає свій відбиток на багатогранне культурне життя громади . Всі масові заходи першочергово спрямовані на увіковічнення пам'яті загиблих Героїв, підтримку їх родин, збір коштів на виконання запитів наших захисників, волонтерство.
Разом з тим, розуміючи, наскільки це важливо, протягом року активно продовжувалась робота по збереженню культурної спадщини та розвитку сільського зеленого туризму.
Про подальший розвиток туристичної галузі йшла мова на Міжнародному туристичному форумі, проведеному у Ямполі спільно із Агротуристичним кластером "Шляхами трипільської праматері ", де активно обговорювались, як набутий досвід, так і плани на майбутнє.
Узагальнений досвід роботи по розвитку сільського, зеленого туризму Ямпільщини відображено у флаєрах, буклетах, туристичних мапах, магнітах, банерах.
Імена кращих місцевих крафтовиків - виноробів, сироварів, майстрів приготування м'ясної та рибної продукції, вичавлювання олії відображено в каталозі "Це мій, це твій,це наш Дністер".
Протягом року мандрівники та туристи знайомились з історією міста Ямполя, пам'ятками історії та культури легендарної Буші. Діяли маршрути "Легенди Тіраса й Морахви ", :Стежками Рахманів", "З міста в село", "Коло Ямполя". ⚘️
Гості, що відвідують Ямпільщину, все більше цікавляться нашим історичним минулим , намагаються брати участь у різноманітних майстер класах,, прагнуть навчитись ткати на старовинних верстатах, оволодіти мистецтвом давніх технік Подільської вишивки.
Туристи часті гості Ямпільського музею образотворчого мистецтва, музею народних ремесел та промислів села Гальжбіївки. Здобутком року є надання Музею народних ремесел та промислів юридичного статусу, що відкриває перед ним нові, широкі можливості.
Протягом року проведено 248 екскурсій. Оксанівським сільським клубом сплачено 3360 гривень туристичного збору.
Наші гості дуже часто донатять на потреби ЗСУ, розвиток села, збереження культурної спадщини. За даний період на потреби ЗСУ ними передано майже 30 тисяч гривень, на розвиток села Оксанівки- біля 60 тисяч, створення Центру художніх промислів села Клембівки - 120 тисяч гивень.!
2024 рік став роком популяризації всесвітньовідомої Клембівської вишивки, відкриття місцевої Школи вишивальниць, створення об'єднання сільських майстрів, Центру художніх промислів.
Сільські ентузіасти протягом року активно працювали над створенням колекції стародавніх вишитих рушників, сорочок, тканих килимів, доріжок, налавників, підвіконників. Ними проведено перші екскурсїї для мандрівників та туристів, відкрито туристичний маршрут " Мистецтво одного села " .⚘️
Для реалізації задуму щодо створення Центру художніх промислів у Клембівці, відділом економіки та інвестицій Ямпільської міської ради спільно із ГО "Туристична Ямпільщина " було написано проект "Етно - туризм у Клембівці. Сьогодення та майбутнє", який став переможцем у конкурсі проектів програми ПРООН, що фінансується урядом Швеції . Майже 2, 5 мільйони гривень грантових коштів спрямовуються на збереження культурної спадщини попередніх поколінь, відкриття творчого простору, створення умов для розвитку та популяризації давніх ремесел та промислів села.
Ми добре розуміємо, що країна яка не береже свою історію і культуру - немає майбутнього. Саме історична правда дає нашим захисникам наснагу , вселяє віру у власні сили та непереможність України!
Нехай береже Всевишній кожного нашого захисника, дарує міцне здоров'я та непоборну силу, щоб здолати ворога і здобути жадану Перемогу!
До Перемоги разом!
Слава Україні! Слава нашим ЗСУ!
ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ, ТУРИЗМУ ТА РЕЛІГІЇ ЯМПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ЯМПІЛЬСЬКИЙ МУЗЕЙ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
Дорогі друзі! Ми взялись за складну і водночас дуже цікаву справу - створення Центру художніх промислів села Клембівки, який в майбутньому може об'єднати навколо себе всіх майстрів громади. Головна мета -- це збереження, популяризація та розвиток Подільської вишивки, ткацтва, інших важливих ремесел. На першому місці звичайно, вишивка, адже - це обличчя , гордість села. Цінно, що сьогодні це мистецтво в Клембівці популяризують досвідчені сільські мисткині, молодь має можливість оволодівати елементами Подільської вишивки в Клембівській школі мистецтв, місцевому ліцеї. За досвідом та знаннями сюди приїжджають бажаючі з усієї України.
Ткацтво- більш забутий промисел. Хоча ще півстоліття тому майже в кожній хаті працювали ткацькі верстати, сьогодні майже не залишилось майстринь, які могли б навчати цьому ремеслу.
Тому ткацтву ми приділили особливу увагу. Після майже піврічної праці маємо вже два старовинні станки в гарному, робочому стані. ⚘️
Зараз мисткині працюють як на старовинних верстатах, так і на сучасних, більш вдосконалених станках різних модифікацій. Вони є підлогові, настільні, експозиційні. Важільні та педальні. Ми звикли до двох ремізок, а зараз є станки обладнані 4, 6, 8, 16 і більше ремізами. Від них залежить якість, різнобарвність та інші можливості для втілення своїх ідей в життя.
Школою ткацтва для майстринь з усієї України став ДІКЗ "БУША". Досвідчені наставники, наукові співробітники заповідника Світлана Собко та Інна Собко професійно та досконало передавали свої знання старанним ученицям, навчали всьому, чому навчилась самі у найкращих мисткинь України.
Майбутній Центр художніх промислів тільки створюється. Щоб він задіяв, потрібно вишукувати ентузіастів, бажаючих розвивати дане ремесло, навчати їх, формувати колектив.
Тут не буде офіційних "ставок", робочих місць, тут буде творчий колектив, який має навчитись самостійно заробляти кошти через реалізацію виготовленої продукції на виставках, фестивалях, сувенірній крамничці; проведення навчання, майстер класів, екскурсій. Запрошуємо клембівчан до нашого Центру. Всіх, хто вміє вишивати, ткати і хто тільки хоче навчатись, знайти свій шлях для самовираження та самозабезпечення ⚘️.
Планується, що в Центрі буде окрема кімната із 6 станками( 4 із них сучасні) на яких бажаючим можна буде для себе самостійно виткати потрібну річ. Згідно проекту буде придбано дві сучасні машини для комп'ютерної вишивки, швейну машину. ⚘️
Ми довго мріяли про нові, сучасні станки. Бачучи наше старання, люди, які небайдужі до нашої історії та традицій,
неодноразово допомагали нам в Оксанівці, Клембівці, зробили гарні дарунки - два новеньких, зроблених умілим майстром, сучасних, настільних, чотирьох ремізних ткацьких верстати. Один- для розвитку ткацтва в музей образотворчого мистецтва, інший - для майбутнього Центру. ⚘️
Підготувати станок до роботи, мабуть найважче завдання. В селах раніше були жінки, які заправляли верстати по всьому селу, за роботу з ними розраховувались готовими тканими виробами. Два попередніх станки нам допомагали скласти та заправити майстрині Алла Болгарська, Світлана та Інна Собко.
Тепер за важливу ділянку роботи взялась Наталка Васюкова. Поступово, крок за кроком , кожна ниточка всилялась в галева, далі почергово - в кожну ремізку, накручувались на вал , неодноразово прив'язувались та натягувались. Так верстат стає живим організмом, а разом із ним зростає майстерність ткалі. ⚘️
Гарно працювалось сьогодні і Клембівським майстриням, які дружно працювали над створенням яскравої доріжки.
Робота тільки починається. Важливо продовжувати навчання, залучати бажаючих, створювати нові вироби , готуватись до туристичного сезону!
Дякуємо нашим захисникам за мирне небо над нашим краєм, за можливість жити та працювати для рідної України!
Бережемо культурну спадщину українського народу - в ній наша сила, єдність, запорука жаданої Перемоги!
Разом до Перемоги!
ЩЕ ОДНА РОДЗИНКА НАШОЇ ГРОМАДИ
ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ, ТУРИЗМУ ТА РЕЛІГІЇ ЯМПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ГО "ТУРИСТИЧНА ЯМПІЛЬЩИНА "
СЕЛО МАЛЕНЬКЕ, А СПРАВИ - ВЕЛИКІ!
Розвиваючи туристичні маршрути Ямпільщини, не забуваємо про чарівне село Безводне, яке розкинулось між широкими лісовими масивами.
Це місце паломництва любителів тихого полювання, збору лікарських трав, трав'яних чаїв, адже село оточене лісами, пагорбами та схилами, які квітують з ранньої весни до пізньої осені.
Діє туристичний маршрут - "Земля легенд, пісень і мавок". Туристів та мандрівників місцеві екскурсоводи обов'язково познайомлять із історією села, розкажуть про Мистецький проект "Мальована хата", легенду про молоду дівчину Феліцію. Покажуть "Козацьку криничку", давню печеру, видовбану у крутому кам'яному схилі,, проведуть розкішними грибними місцями.
Безводнівчани люблять своє село, бережуть давн народні традиції. Гостей завжди радо зустрічає народний аматорський колектив - "Берегиня".
Тільки тут можна почути старовинні, обрядові українські пісні, що бережуться в родинах, передаються з покоління в покоління.
В планах створення сільського музею, Світлиці, відновлення такого поширеного в минулому ткацтва.
ПОРАДІЙМО за безводнівчан. Вони відновили та дали нове життя старовинному ткацькому верстату!
У нього цікава історія!
Верстат із свого рідного дому надав староста села Володимир Бойко.
Завідувачка Беводнівською філією Ямпільського міського центру культури та дозвілля Надія Гуменна, бібліотекар Алла Чернега опікувались ним , як малою дитиною. Майже цілий рік працювали над втіленням мрії в життя.
З ними активно працювали, допомагали, підтримували Валентина Козак, Ніна Кошко, Надія Кістіон, Ольга Ковальська, Станіслава Левицька, Валентина Дашкевич, завідуюча музею народних промислів с.Гальжбіївки - Галина Собко.
У безводнівчан гарні туристичні перспективи.
Поруч мистецька Клембівка, легендарна Стіна, мальовнича Дзигівка. Запрошууєсо всіх др праці та спілкування! Якщо є мрія, задуми, то вони обов'язково збудуться!
Дякуємо нашим захисникам за мирне небо над нашим краєм, можливість жити та працювати для рідної України!
Бережемо культурну спадщину!
Працюємо для України, для Перемоги!
Ми продовжуємо!!!
ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ, ТУРИЗМУ ТА РЕЛІГІЇ ЯМПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ЯМПІЛЬСЬКИЙ МУЗЕЙ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
ГО "ТУРИСТИЧНА ЯМПІЛЬЩИНА "
ТКАЦТВО - ЦЕ ЛЮБОВ, УМІННЯ ТА ПОКЛИКАННЯ!
Клембівські ентузіасти творчо та наполегливо працюють над створенням в селі Центру художніх промислів. Мріють, щоб він став живим, дієвим організмом, який поверне та примножить славу Клембівки, буде популяризувати народні ремесла та промисли, стане новим творчим простором єднання поціновувачів народного мистецтва.
З усіх - усюд линуть у Клембівку люди, щоб познайомитись із відомими мисткинями, вивчити особливості Подільської вишивки, навчитись вишивати, придбати собі сакральну річ.⚘️
В минулому році Агротуристичним кластером "Шляхами трипільської праматері " в Клембівці було організовано навчання вишивальниць з усієї України. Уроки вишивки поводили Заслужений майстер народної творчості України Марія Савчинська, мисткині Марія Зарічна, Лариса Жигульська, Галина Гаджук, Галина Чорна, Ольга Ордатій. Радісно, що не розгубилася знання попередніх поколінь, їх талант, а бажання вишивати у клембівчанок - тільки примножилося!⚘️
Щодо ткацтва, то тут справа набагато важча. Цим ремеслом в наших селах не займаються вже років 20- 30. А які були майстрині! В кожній хаті працювали ткацькі верстати - кросна! До сьогодні в бабусиних скринях можна знайти виткані власноруч сувої вибіленого тканого полотна на сорочки та рушники; цілі згортки підвіконників, налавників, доріжок!
А килими - яскраві, різноколірні, з геометричними малюнками та дивовижними квітами!
На жаль, все це в минулому!
Сьогодні ми по новому вивчаємо це прекрасне ремесло.. Вишукуємо стародавні станки, звозимо їх, вчимося складати , снувати нитки, робити та натягувати основу. Ріжемо тканину, мотаємо клубочки та радіємо зробленим першим крокам.
Школою ткацтва для нас став ДІКЗ "Буша", де можна добре навчитись ткати не тільки звичні для нас доріжки , а й самі сучасні речі -наплічники, сумки, серветки. Основам цього ремесла навчають у Ямпільському Будинку дитячої та юнацької творчості, проводять екскурсії та майстер класи із ткацтва в Ямпільському музеї образотворчого мистецтва, музеї Народних ремесел та промислів села Гальжбіївки. ⚘️
Клембівчани напружено вчаться!!!!
От і сьогодні Галина Гаджук, Ольга Ордатій, Валентина Янович, Альона Царюк дружно та злагоджено працювали разом із науковими співробітниками ДІКЗ "БУША" Світланою Собко та Інною Пірняк , науковим співробітником музею образотворчого мистецтва Наталею Васюковою. Вчилися працювати на кроснах, робити основу, снувати нитки та заплітати їх.
Верстат Галини та Євсевій Кістіонів з Довжка, подарований клембівчанам, вже добре працює та радує нас гарними результатами. Дякуємо Вам щиро за такий дарунок! Міцного Вам здоров'я! Запрошуємо у Клембівку!!!⚘️⚘️
В розмові всі присутні зійшлися на тому,
що верстат - це:
- член родини, якого потрібно берегти та шанувати, не можна нищити чи рубати!
- до нього потрібно лагідно, ласкаво звертатись, дати йому гарне ім'я;
- шанувати покровителів ткацтва ;
- не чіпати павучків , бо вони плетуть павутинки, дають зразки узорів для килимів та доріжок.
Від завтра працюємо щоденно і будемо знайомити Вас із результатами роботи та навчанння!
Щиро дякуємо директору Ірині Захарчук та працівникам ДІКЗ " Буша" за надану допомогу та навчанння!
Дякуємо Ямпільській міській раді за плідну співпрацю по створенню в Клембівці Центру художніх промислів.
Низько кланяємось та сердечно
дякуємо нашим захисникам за мирне небо над нашим краєм, можливість жити та працювати в ім'я України!
Бережемо культурну спадщину!
До Перемоги разом!
ПІДГОТОВЧІ РОБОТИ ДО ТУРИСТИЧНОГО СЕЗОНУ 2025 ТРИВАЮТЬ!
ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ , ТУРИЗМУ ТА РЕЛІГІЇ ЯМПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ГО "ТУРИСТИЧНА ЯМПІЛЬЩИНА "
ТКАЦТВО ЗАВОРОЖУЄ ДУШУ І СЕРЦЕ!
Останніми роками ткацтво все більше набуває поширення та популярності, викликає захоплення та щире бажання оволодіти цим прадавнім ремеслом наших предків.
Магія старовинних ткацьких верстатів повертає нас не тільки у минуле, коли наші прабабусі ткали доріжки, килими, підвіконники, налавники, різноманітне полотно для рушників, сорочок, а й до сучасних виробів- гобеленів, вимпелків, наплічників, сумок, клачів, гаманців.
Потужним поштовхом розвитку ткацтва стало організоване Агротуристичним кластером "Шляхами трипільської праматері " у 2024 році навчання у ДІКЗ "БУША " ткаль з усієї України !
Популяризацією та розвитком даного ремесла займаються в Ямпільському музеї образотворчого мистецтва , Будинку дитячої творчості, Музеї Народних ремесел та промислів села Гальжбіївки.
До сьогодні бережуть свої традиції та продовжують ткати сільські майстрині Довжка, Безводного, Клембівки.
В планах проекту "Етно - туризм у Клембівці: жива історія та традиції" на рівні розвитку та популяризації Клембівської вишивки ведеться робота по відродженню традицій ткацтва.
Сільські ентузіасти вже демонстрували мандрівникам, туристам скарби Клембівських мисткинь.
Радує, що давні ремесла активно відроджуються. Дякуємо всім, хто передає до майбутнього Центру старовинні раритети.
От і сьогодні знову народився і майже готовий продовжувати своє нове ткацьке життя станок від Кістіон Галини Іванівни з Довжка.
Він ожив завдяки старанням майстринь із Буші - Інни Собко та Світлани Собко , за участю Наталі Васюкової, Галини Гаджук, Альони Царюк, Ольги Ордатій .
Нелегка справа реставрувати старовинні речі.
До початку відліку часу нового життя верстата, ще необхідно завершити встановлення основи. Але це буде згодом .
З ВІРОЮ В ПЕРЕМОГУ!
БЕРЕЖЕМО КУЛЬТУРНУ СПАДЩИНУ УКРАЇНИ!!!
УКРАЇНА БАГАТА СВОЇМИ ЛЮДЬМИ!
ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ, ТУРИЗМУ ТА РЕЛІГІЇ ЯМПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ЯМПІЛЬСЬКИЙ МУЗЕЙ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
ГО "ТУРИСТИЧНА ЯМПІЛЬЩИНА "
УКРАЇНА БАГАТА СВОЇМИ ЛЮДЬМИ!
Кожного разу, коли зустрічаємося із нашими простими українськими жінками, дивуємось їх щирісті та щедрісті, вмінню робити свій дім затишним, прикрашати його чудовою вишивкою, неповторними тканими виробами!
Батьківська хата - це місце щасливого дитинства, зрілості, де тебе люблять, чекають , куди завжди хочеться повернутись.
Вчора побували в гостях у гарної родини із села Довжок - Галини Іванівни та Євсевія Васильовича Кістіонів. Їх сімейний стаж складає 62 роки спільного, щасливого подружнього життя. ⚘️
У них не хата, не будинок, а Храм тепла, любові та величезної праці. Збудований власними руками на початку 70-х років, він тихо береже в собі стиль того часу. Нас вразили неповторні вишиті рушники, скатерки, серветки, простині з різноманітними сітками; яскраві килими, підвіконники, налавники, ліжники, доріжки. ⚘️
Галина Іванівна вийшла заміж у 17 років і з того часу, протягом півстоліття вишивала, ткала, постійно вдосконалювала свою творчу майстерність. Своїми виробами обдаровувала дітей, онуків, друзів, односельчан, всіх, хто звертався.
Вже майже 10 років Галина Івнівна не займається улюбленим ремеслом. Два ткацькі верстати - один свекрухи, інший - зроблений чоловіком спеціально для неї - сумно та покинуто лежать запорошені у сарайчику.
- Старі люди кажуть, що ткацькі верстати не можна порубали, чи спалити. Вони мають працювати, служити людям, робити свою щоденну роботу поки вистачить сил. Щоб я була молодшою, то й ще б працювала, бо ткацтво- це для радості та душі! ⚘️
Сьогодні по всій Україні повертаються до старовинних ремесел. У Клембівці ентузіасти села створють Центр художніх помислів, де планується запустити в роботу невеличкий ткацький цех.
Щоб дати життя своїм рідним верстатам, родина Кістіонів з радістю передала свої сімейні цінності клембівським майстриням.
Щиро дякуємо Вам , шановна Галино Івановно та Євсевію Васильовичу! Міцного Вам здоров'я та щасливого довголіття!
Віримо, що співпраця майстринь громади буде якісною та продуктивною і найближчим часом вони зможуть порадувати нас своїми здобутками.
Низько кланяємось нашим захисникам за можливість жити та працювати, берегти нашу культурну спадщину, працювати для рідної землі та дорогої серцю України!
ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ, ТУРИЗМУ ТА РЕЛІГІЇ ЯМПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ГО "ТУРИСТИЧНА ЯМПІЛЬЩИНА "
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ХУСТКИ!
Ніколи не минеться мода на хустки
Бабусі дістають зі скрині
Барвисті, ніби кольорові пелюстки,
Як символ – оберіг, святині.
Автор: Світлана Пирогова.
Саме таке відношення кожного із нас до хустки - одного із символів України. Яскрава, барвиста , різноколірна хустка є окрасою української жінки і бережеться нею, як пам'ять про свою родину, маму, бабусю. ⚘️
Особливо цінні давні, одноколірні, вишиті по краях, з тороками чи френзлями хустки, які носили українки 100 - 200 і більше років тому.
Звичайно, їх вже майже не залишилось, але колекцію таких хусток таки зуміли зібрати активісти майбутнього Центру художніх промислів у Клембівці.
Це справжнє багатство, частинка нашої історії та культури.
Важливо, що клембівчани передають до майбутнього Центру скарби свого роду і колекція хусток, вишитих сорочок, рушників постійно поповнюється. Щиро дякуємо Вам за це!
Білі, жовті, кремові, зелені, коричневі, темно- сині, чорні хустки із майстерно виплетеними та вив'язаними тороками радують око, переносять нас у далекі,минулі часи. ⚘️⚘️⚘️
До дня Української хустки Ольга Ордатій, Марія Зарічна, Галина Чорна, Валентина Янович, Альона Царюк організували виставку старовинних хусток, провели майстер клас по їх зав'язуванню , познайомили місцевих школярів з особливостями використання хусток у побуті.
Юні клембівчанки - Бабій Настя , Момотюк Олександра, Сковородецька Іванка, Серебнюк Валерія із задоволенням приміряли хустки та радо вглядались у люстерко, вчились прясти куделю та пробували працювати на ткацькому верстаті.
Особлива вдячність Ользі Ордатій за цікаву, змістовну , щиру та натхненну розповідь про історію української хустки, місцевих майстринь, які прикрашали їх своєю вишивкою!
Низький уклін та безмірна вдячність нашим Воїнам, Захисникам України, які, ризикуючи власним життям , виборюють волю та незалежність країни, дають нам можливість жити та працювати для рідної землі!
Нехай Всевишній вбереже кожного нашого Захисника, дарує йому міцне здоров'я, силу наснагу та поверне додому живим і неушкодженим!
З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ!
З ВІРОЮ В ПЕРЕМОГУ !!!
НАБЛИЖАЄМО ПЕРЕМОГУ РАЗОМ
ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ ТУРИЗМУ ТА РЕЛІГІЇ ЯМПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ЯМПІЛЬСЬКИЙ МУЗЕЙ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
Колектив Ямпільського музею образотворчого мистецтва провів кілька благодійних майстерок по створенню різдвяної декорованої свічечки для діток різного віку Гуманітарного ліцею м. Ямполя. Цей захід мав одну важливу мету - підтримку наших захисників. Під час майстерок проходив збір коштів для потреб ЗСУ, які були передані місцевим волонтерам на потреби 56 бригади, для придбання авто. Що може бути цінніше за дитячі очі переповнені радістю та натхненням. Це наш спільний вклад до наближення ПЕРЕМОГИ!Нехай ці миттєвості залишаться в наших серцях як теплий і приємний спогад для нас та всіх учасників майстер-класу. Це були чудові моменти спілкування, творчості та натхнення, які об'єднали нас і подарували багато позитивних емоцій. Дякуємо кожному, хто був з нами, створював красу та ділився своєю енергією. Сподіваємось, ці спогади надихатимуть всіх на нові зустрічі. Чекаємо всіх бажаючих на наших майстерках за попереднім записом:т. 0980471310
РОЗВИВАЄМО ЕТНО-ТУРИЗМ У КЛЕМБІВЦІ У МЕЖАХ СПІЛЬНОГО ПРОЕКТУ ШВЕЦІЇ ТА ПРООН
За підтримки Швеції та Програми розвитку ООН у Ямпільській громаді розпочинається реалізація проекту «Етно-туризм у Клембівці: жива історія та традиції».
Його основна ідея полягає у збереженні та відродженні місцевих традиційних ремесел, шляхом створення Центру художніх промислів у селі Клембівка. Це посилить можливості для культурного відродження села, економічного розвитку та соціального зростання жителів, перетворивши Клембівку на привабливий туристичний центр.
Сьогодні, міським головою Сергієм Гаджуком, головою ГО «Туристична Ямпільщина» Мирославою Марченко та начальником відділу культури, туризму та релігії Віктором Замишляєвим підписано Декларацію про партнерство задля успішної реалізації нашого проекту.
Разом, об’єднуючи всі сили та ресурси, зможемо досягти поставлених цілей і створити позитивні зміни для нашої громади!
Цей матеріал створено ГО «Туристична Ямпільщина» в межах проєкту «Посилене партнерство для сталого відновлення» (EPSR), що фінансується Урядом Швеції через Шведське агентство з міжнародної співпраці та розвитку (Sida) та виконується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ, ТУРИЗМУ ТА РЕЛІГІЇ ЯМПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ГО "ТУРИСТИЧНА ЯМПІЛЬЩИНА "
ПЕРША ТКАНА ДОРІЖКА КЛЕМБІВСЬКИХ МАЙСТРИНЬ!
Як приємно тримати в руках власноруч виготовлену на ткацькому верстаті свою першу ткану доріжку! Вона така весела, світла, радує око, зігріває душу і серце!
- Ми це зробили! ⚘️
Валентина Янович, Альона Царюк з творчим натхненням тільки трохи більше місяця тому почали навчатись працювати на старовинному ткацькому верстаті. Важко визначити скільки йому років, скільки виткано ним рушників, підвіконників, налавників, килимів! Мабуть дуже багато , бо й родини раніше були великі, та й потреби немалі!⚘️
Скрипить старенький, стомлений за довгі роки служіння своїй родині верстат, важко , повільно працює та потребує гарного, досвідченого ока, вправних, умілих рук майстра, щоб знову запрацювати легко та радісно! Напередодні його уважно оглянула відома ямпільська майстриня АЛЛА БОЛГАРСЬКА, яка допомогла молодим клембівчанкам налагодити та підкорегувати його роботу, дала свої поради та рекомендації щодо оволодіння мистецтвом ткання, за що ми їй щиро дякуємо!!! ⚘️
Дякуємо Ямпільській міській раді, всім причетним до збереженння культурної спадщини наших предків! Разом можна зробити багато!
Після допомоги пані Алли заспівав наш ткацький верстат свою радісну пісню, легко та злагоджено запрацювали всі його складові! Він щасливий, бо - живий і знову потрібний людям! ⚘️
Дякуємо нашим захисникам за мирне небо, за можливість жити та працювати для рідної землі та України! Нехай кожного нашого Воїна береже Господь,не полишає Ангел охоронець!
ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ, ТУРИЗМУ ТА РЕЛІГІЇ ЯМПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ГО"ТУРИСТИЧНА ЯМПІЛЬЩИНА "
КЛЕМБІВКА ЗУСТРІЧАЄ ГОСТЕЙ!
Сьогодні 19 жовтня 2024 року з самого ранку, наші ентузіасти, активісти Клембівки зустрічали учасників Міжнародного туристичного форуму.
Вся команда, що працювала над створенням Центру, з особливим хвилюванням, в святкових Клембівських сорочках, готувались до зустрічі шанованих гостей.⚘️
Валентина Бобошко, Ольга Ордатій, Галина Гаджук, Марія Зарічна, Марія Березовська, Лілія Гудзь, Валентина Янович, Альона Царюк, Галина Чорна , представнии освіти, культури, школи мистецтв, які доклали чимало зусиль для створення нового Клембівського дива - були збуджені та щасливі!
Як приємно глянути на результати своєї праці і порадіти за себе. Всі разом ми це змогли.!!! ⚘️
Новий Центр засяяв Клембівськими квітками, різноколірними барвами тканих та вишитих рушників, килимів, палатар, налавників. Старий верстат в умілих руках Валентини Янович, хоч і скриптів, але працював! .Кожна вишивка манила і кликала до себе! ДО себе манили картини Віктора та Євдокії Крижанівських, на яких зображено рідне село, велику українську родину!
А квітки на фасаді приміщення , розписані Тетяною Поплінською та Лілією Гудзь, стали яскравою оздобою та його особлиаію відзнакою!⚘️⚘️⚘️
Ямрільська міська рада, відділ культури, туризму та релігії, самі клембівчани вклали свою душу і серце в таку чудову справу - збереженння культурної спадщини села, відновлення місцевих традицій, продовження слави Клембівських вишивальниць!!! Дякуємо підтримці Агротуристичного кластеру "ШЛЯХАМИ ТРИПІЛЬСЬКОЇ ПРАМАТЕРІ ". Спільними зусиллями творено новий творчий простір, з'явилася нова, приваблива туристична родзинка!!⚘️
ЦЕНТР ПРАЦЮЄ! Вже приймає перших відвідувачів!⚘️
Особлива дяка пані Люсі Царюк, , яка приносила нитки, плакала, щоб не робили з неї фото бо їй вже гарних 85 років, а сьогодні вона прийшла, прочитала молитву ісказала від щирого серця: : " Добре діло зробили! Нехай сюди приходять люди"⚘️
Дякуємо всім за Вашу працю, за любов до рідного села, його історії та культури.
Дякуємо нашим захисникам, що оберігають наш спокій, виборюють волю та незалежність України! Низько кланяємось Вам, дорогі наші захисники, за можливість працювати для рідної землі!!!
Слава Україні! Слава нашим ЗСУ!!!
!УКРАЇНА - НЕВМИРУЩА! ЇЇ НІКОЛИ НЕ ЗДОЛАТИ! ЗА НАМИ ТИСЯЧОЛІТНЯ ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА!
"ШЛЯХАМИ ТРИПІЛЬСЬКОЇ ПРАМАТЕРІ"
18 жовтня 2024 року в місті Ямпіль представники Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Вінницької обласної військової адміністрації взяли участь в туристично-економічному форумі «Туристичними шляхами Українського Поділля». Організаторами заходу виступили: громадська організація «Агенція регіонального розвитку Таврійського об’єднання територіальних громад», Вінницька обласна військова адміністрація і Ямпільска міська рада.
Почесні гості заходу: голова Державної агенції розвитку туризму України Мар’яна Олеськів, головний спеціаліст сектору туризму та курортів Міністерства розвитку громад та територій Олександра Марусяк, перший заступник голови Вінницької обласної Ради Володимир Кістіон, міський голова міста Ямпіль Сергій Гаджук, міський голова міста Умань - голова правління МАОМС «Кластер «Шляхами Трипільської Праматері» Ірина Плетньова. Всього на заході були присутні понад 250 учасників.
У першій панельній дискусії «Креативні індустрії в дії або як культура може розвивати малі території» участь взяла Вєга Кулявець - заступниця директора Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Вінницької ОВА. В ході дискусії було піднято питання впливу сфери туризму на розвиток територіальних громад та значущості створення туристичних кластерів. Акцент зосереджувався на важливості розробки програм розвитку туризму в громадах області і залученні вітчизняних та іноземних грантодавців для реалізації проєктів спрямованих на розвиток туристичної галузі з метою збільшення туристичних потоків на Вінниччині.
По завершенню дискусії учасникам представлено туристичні маршрути і об’єкти Вінницької та сусідніх областей.
Продовжився захід пітчингом проєктів учасників Школи змінотворця та Школи активістів регіонального розвитку.
Під час другої панельної дискусії висвітлено історичну культурну спадщину південного Поділля модератором якої виступив Олексадр Вешелені – директор Департаменту маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради.
На заключній панельній дискусії визначено як кластеризація може зробити громади сильнішими та економічно успішними. Її модератором виступив Павло Ярмій - засновник та голова правління ГО «Агенція регіонального розвитку Таврійського об’єднання територіальних громад». Для участі в дискусії з Республіки Молдова прибули: Роман Григорас – керівник організації GRAPP Молдова, Андрій Мірза – керівник кластера «Sorintex», та Сергій Заміндра – представник проєкту IPRSA.
Проведений форум став платформою для співпраці учасників туристичного ринку, які мають ідеї, ресурси та засоби для подальшого розвитку сфери туризму області. Ця співтпраця дасть змогу посилити роль громад в створенні якісного туристичного продукту та залучення додаткових інвесторів до проєктів представлених на заході.
Найбільш колоритною частиною форуму «Туристичними шляхами українського Поділля», беззаперечно, стала виставка-ярмарок. Десятки майстрів по два боки ямпільської стометрівки гордо показували свої творіння. Серед умільців були як вироби місцевих майстрів з багаторічним досвідом, так і роботи наших учасників «Міфологізації Трипілля». Це можливість презентувати результати своєї роботи під час участі в проєкті.
Ці майстри – це дуже цінний людський ресурс, здатний розвивати наші території та економіку. Чи не у кожному селі є талановиті майстри, митці, ремісники, які зберігають таїнства народної творчості. На жаль, не всі вони передають свої уміння наступникам, чи не вміють використовувати всі ресурси. Ми, у свою чергу, вважаємо обов'язком допомогти їм розкрити свій потенціал, підтримати у розвитку власної справи та стати успішними підприємцями, що не лише збережуть культурну спадщину, але й забезпечать процвітання місцевих громад.
Саме в цьому і полягала наша мета в проєкті «Міфологізація Трипілля». Після розробки напрацювань та ідей на Хакатоні, освітніх поїздок Полтавщиною, Черкащиною та Вінниччиною, навчання на студіях ткацтва, кераміки чи вишивки наші учасники отримали багато натхнення, знань. І це ми побачили в їхніх роботах. Відчуваються і трипільські початки, і клембівські узори, і наш, український, дух, переплетений з сучасними тенденціями. Автентичні речі, які є унікальними - показник нашої роботи. Учасники отримали можливість не лише продемонструвати свої здібності, а й знайти нових клієнтів та партнерів для подальшого розвитку.
Свято, що панувало на ярмарку, об'єднало українські та молдавські традиції. Музика, танці та смаколики створили атмосферу гостинності та радості, запрошуючи всіх долучитися до святкування культурної спадщини Поділля та і всієї України в цілому.
ТУРИСТИЧНИМИ МАРШРУТАМИ ЯМПІЛЬЩИНИ!
Наше місто вже звикає до зустрічей із допитливими туристами та мандрівниками, що активно відвідують наш край. Радує, що з усіх куточків України приїжджають до нас люди, які прагнуть познайомитись з нашою історичною та культурною спадщиною, відчути свою ідентичність, відшукати коріння власного родоводу.
Традиційно витребуваними є туристичні маршрути до Ямполя, легендарної Буші , Пам"ятки культурної спадщини "Оборонний скельний монастир 11-17 села Оксанівки", музей "Народних ремесел та промислів " села Гальжбіївки, долина "Зелених каменів" села Петрашівки.
Особливою популярністю користуються приватні і садиби Вадима та Катерини Тарнавських " Квіткова садиба " на хуторі Фальборково, етно - садиба "У Родіки" , "Казка" в Оксанівці, "Подоляночка" в Михайлівці. Цими вихідними , в останню неділю червня, господарі зустрічали туристичні групи з Києва, Чернігова, Полтави, Сум.
Звпрошуємо всіх бажаючих відвідати гостинну Ямпільщину, ввібрати в себе
дух легендарної землі, наповнитись новими знаннями, енергією, життєдайними силами!
«КВІТКОВА САДИБА" КАТЕРИНИ ТА ВАДИМА ТАРНАВСЬКИХ»
Садиба зустрічає приїжджих незабутніми пахощами свіжовипеченого в печі, на дровах , домашнього, гарбузового ХЛІБА!
" Ніби приїхали в гості до бабусі, де все таке миле, затишне, нагадує рідний дім та найдорожчих людей"!
Господарі потрудились на славу! Білизною та розмальованими квітами посміхається до людей хатинка. Дим із комина свідчить, що вона жива, здатна ще обігріти родину та приготувати смачну гостину . Хатина прибрана старовинними килимами , увінчана вишитими рушниками, жіночими та чоловічими сорочками, чудовими занавісками для вікон та дверей, різними предметами сільського побуту та вжитку.
Вічнозелені рослини, квіти, фонтанчики, золоті рибки, неповторний ландшафтний дизайн - радує око відвідувачів.
- А це айва? Ой, гутея? Можна скуштувати?
- Куштуйте на здоров'я!
- А це чорні горіхи?
- О! Шипшина! Сушена липа! Сухі яблучка! Чорнослив!!!
- Можна купити?
- Можна!
Радо розходяться всі заготовки господарів!
Ніхто не поїде додому з порожніми руками.
Смакує всім запашна грибна юшка, салат із запечених овочів, смажені та свіжі кактуси, шарлотка із яблуками, золотий узвар , груші, виноград. ⚘️
Українське село вміє зачаровути містян яскравою зеленню, чистим повітрям, дарами золотої осені. Воно обдаровує мандрівників своєю любов'ю та добром, затишком, спокоєм, щедрістю та гостинністю. ⚘️
Гості навперебій розпитують пані Катерину про вирощування рослин, догляд за ними, правила висаджування.
"Квіткова садиба" стала центром для місцевих крафтових виробників сиру, бринзи, медової продукції, , виноробів, майстрів різноманітних садових бетонних фігурок.
Туристичні маршрути Ямпільщини працюють! Вкладена в розвиток сільського зеленого туризму праця поступово починає приносити позитивний результат! Завжди радієш , коли даруєш людям красу, бережеш пам'ять свого родоводу та культурну спадщину предків. ⚘️
Дякуємо нашим захисникам та низько кланяємось їм за можливість зустрічати мирні ранки , працювати для рідної землі та України!!! Нехай береже Господь кожного захисника України! Не полишає Ангел охоронець!
"УКРАЇНА ІНКОГНІТО "
Добра дружба єднає нашу громаду із керівником Всеукраїнської громадської організації "УКРАЇНА ІНКОГНІТО " Романом Маленковим.
Організація займається дослідженням старовинних українських цвинтарів, а через них вивчає культуру українського народу, особливості каменотесного мистецтва, обрядові звичаї та традиції.
Разом із Романом Маленковим, його командою та жителями громади села Дзигівки, в минулому році дружно приводили в порядок старовинну частину місцевого кладовища.
Відкриті в гущавині дерев та кущів надгробні пам'ятники, скульптури, хрести являють собою історичну та культурну цінність. Є пропозиція самого пана Романа розробити до цього кладовища туристичний маршрут, а то й , можливо, Музей під відкритим небом. Приведення в порядок давніх, закритих частин кладовищ - важлива справа для жителів громади, спільні прибиранння, толоки- потрібні - для збереженння пам'яті наших предків.
Сьогодні відділ культури, туризму та релігії працює над збором світлин старовинних надгробків з усієї громади , щоб через отримані знання глибше пізнати нашу історію та культуру.
За допомогою у зборі світлин звернулись до місцевих краєзнавців та ентузіастів. Дану справу потрібно завершити до 1 серпня 2024 року.
Якщо у Вас є можливість та бажання просимо долучатись до збору світлин, взяти участь у прибираннях та толоках. Про підсумки проведеної роботи повідомимо Вам на нашому сайті.
А зараз в КЛЕМБІВЦІ!
ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ, ТУРИЗМУ ТА РЕЛІГІЇ ЯМПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ АГРОТУРИСТИЧНИЙ КЛАСТЕР "ШЛЯХАМИ ТРИПІЛЬСЬКОЇ ПРАМАТЕРІ " КЛЕМБІВКА ПРИЙМАЄ МАЙСТРІВ! В рамках міжнародного проекту "МІФОЛОГІЗАЦІЯ ТРИПІЛЛЯ ", автором якого є Агротуристичний кластер "Шляхами трипільської праматері ", в Клембівку прибули майстри з різних куточків України - міста Чернігова, Вінниці, Запоріжжя, Хмельницького, Черкас.🥰 Клембівські майстрині - Марія Зарічна, Лариса Жигульська, Галина Гаджук, Галина Чорна - навчатимуть наших гостей різноманітним технікам Подільської вишивки - низь, качалочкова гладь та видам швів - солов'їні вічка, ретязь, кафасор, штапівка.👍 Особливість Клембівської вишивки в тому, що саме тут збереглися давні техніки, традиції батьків, з любов'ю плекалась висока культура та мистецтво вишивання, що прославило Клембівських майстринь на весь світ!🇺🇦🥰⚘️ З 18 по 24 липня в затишній кімнаті місцевого Будинку культури проходитимуть цікаві заняття, жваві обговорення , творчі дискусії. Майстрині, що прибули на навчанння, з перших хвилин зустрічі поринули у творчий процес. Хоча кожна із них вже є умілою та досвідченою - нові знання, уміння місцевих вишивальниць зразу всіх зблизили та подружили.🥰 За підсумками навчання , наші гості мають здати творчу роботу на тему Трипілля, де використають своє уміння та отримані від Клембівських майстрів нові знання та навички.👍 Це так добре, коли в село приїжджають нові люди, які хочуть навчатись, ввібрати в себе культуру села, познайомитись з місцевими вишивальницями, художниками, різьб'ярами, поетами та краєзнавцями!🥰👍⚘️ КЛЕМБІВКА повертає свою історію, творче обличчя, славу попередніх поколінь. Щиро дякуємо та низько кланяємось нашим захисникам, що стоять на захисті мирного житття дають нам можливість зустрічати ранки, жити творчим житттям заради України, нашого вільного майбутнього!
